Контроль і оцінювання навчальної діяльності учнів у системі уроків

    В.О. Сухомлинський писав: "Не можна допускати, щоб оцінювання знань виділялося з педагогічного процесу як щось відокремлене. Оцінка лише тоді стає стимулом, який спонукає до активної розумової праці, коли взаємини між учителем і учнем побудовані на взаємному довір'ї і доброзичливості.

Якщо хочете, оцінка — це один з найтонших інструментів виховання. З того, як ставиться учень до оцінки, поставленої вчителем, можна зробити безпомилковий висновок про те, як він ставиться до вчителя, наскільки вірить йому й поважає його".

Приклад

Був у мене учень, — розповідає вчителька, — слабенький, схильний до забування, неорганізований. Один день для нього склався зовсім невдало. Вірша не вивчив, на уроці фізичної культури не навчався (без спортивної форми на заняття не допускають), на контрольній роботі не розв'язав задачу. Таким чином у щоденнику з'явилося три двійки.

Мама хлопчика працювала лікарем-психіатром. Наступного дня вона приходить до мене (я не викликала) з щоденником. Розмову з мамою пам'ятаю дослівно.

• —- Ви, здається, закінчили вищий навчальний заклад?

• — Так...

• — І педагогіку з психологією вивчали?

• - Вивчала.

• — А що таке рефлекс, можете пригадати?

• — Пам'ятаю. Зворотна реакція організму на подразник.

• — Дуже добре. А якщо подразник дуже часто повторюється, то організм може і не реагувати — також знаєте? Може зреагувати на одну двійку, на дві, але на три?...

• — Варваро Сергіївно, — опустив очі додолу, а пальці напружено стискають підручник. — Чи не змогли б ви мені поставити ну... п'ять з мінусом.

• - Хіба ж можна одержувати незаслужену оцінку? Це ж буде несправедливо. Та й у журналі вчителю тільки за виняткових обставин дозволяється робити виправлення. Одне слово, Петьку, вчи краще, то й матимеш найвищу оцінку, — підсумовую.

• — Та я думав, що п'ять з мінусом — це однаково, що чотири з плюсом.

• — А навіщо тобі п'ятірка? — запитую.

• — У моєї мами сьогодні свято — день народження. А я хотів її порадувати. Цілий вечір учора вчив географію. Жаль, що не зміг...

• — Я мовчала кілька секунд. Павлик помітив, що я вагаюся, розмірковую, як краще вчинити, та прямо з сльозами на очах каже:

• — Варваро Сергіївно, ось побачите, я постараюсь... я відроблю оцінку. Лише запитайте мене ще трохи...

Організм дитини інтуїтивно починає певним чином захищати себе, виробляється так звана "товстошкірість", через яку надто складно добратися до серця й розуму дитини.

Приклад 

"Ви знаєте Павлика Макогона з 5-го А?... Так ото позавчора після відповіді кажу йому: "Тверда четвірка, навіть можна поставити з плюсом!" (до 2000 р. в школах України функціонувала чотирибальна система оцінок. — Авт.). Він зупинився, щось навіть хотів сказати, але я вже почала пояснювати новий матеріал". Коли це після уроку, як усі вийшли з класу, Макогон (він був черговий) підходить до мене:

... без оцінки не обійтись. Але вона повинна прийти тоді, коли дитина вже розумітиме залежність якості своєї розумової праці від особистих зусиль, затрачених на навчання.

... найголовніше, що, на мій погляд, вимагається від оцінки в початковій школі, — це її оптимістичне, життєрадісне начало. Оцінка повинна винагороджувати працелюбність, а не карати за лінощі й недбальство.

В.О. Сухомлинський у праці "Сто порад учителеві"  писав: "...я ніколи не ставив незадовільної оцінки, якщо учень не міг через ті чи інші умови, обставини опанувати знання. Ніщо так не пригнічує дитину, як усвідомлення безперспективності: все, я ні на що не здатний. Зневіра, пригніченість — ці почуття позначаються на всій розумовій праці школяра, його мозок ніби ціпеніє. Тільки світле почуття оптимізму є цілющим струмком, який живить річку думки. Безрадісність, пригніченість приводять до того, що підкоркові центри, які відають емоційними імпульсами, емоційним забарвленням думки, перестають спонукати розум до праці, навпаки, вони мовби сковують його. Я завжди прагнув того, щоб учень вірив у свої сили. Якщо учень хоче знати, але не може, треба допомогти йому зробити хоч би маленький крок уперед, і цей крок стане джерелом емоційного стимулу думки — радості пізнання".